ПССД - Партія соціально справедливої демократії
 
deutsch
deutsch
new
english
english
 
по-украінскії
по-украінскії
 
по-русский
по-русский
 
nederlands
nederlands
 
portugus
português
 
le franais
français
 
español
español
 
italiano
italiano
 
türkçe
türkçe
 
 ГОЛОВНА    ПРОГРАМА     ЗАМОВЛЕННЯ     ПАРТІЇ     АКТУАЛЪНЫЙ     MITGLIEDER     FORUM     SERVICE     KONTAKT     DATENSCHUTZ   
 Обзор 
 
 Зовнішня політика 
 Політика освіти 
 Етика та мораль 
 Внутрішня політика 
 Політика правосуддя 
 Культурна політика 
 Соціальна політика 
 Захист довкілля і тварин 
 Транспортна політика та перевозка товарів 
 Економічна політика 
  

Зовнішня політика

Європейський союз та його розширення

ПССД розглядає ЄС як діловий та торговий союз, а не як закритий клуб держав, які випадково розташовані в певній географічній області, що називається Європою.

ЄС не являється релігійним союзом.
Тому вступ до ЄС має бути можливим для усіх країн, які відповідають певним умовам. У числі таких умов – повага до прав людини, правова держава та демократія, визнання західних цінностей, таких як одношлюбність, певна економічна міць і, не в останню чергу, позитивна екологічна та мирна політика.
Співробітництво країн, які входять до ЄС, повинно врешті решт запрацювати. Особливо у сфері діяльності таємних служб, поліції та юриспруденції.

Необхідно провести швидку трансформацію права ЄС у національне право, при цьому необхідно перевірити, чи насправді необхідна така велика кількість законів та нормативних актів.

Лише сильний в економічному та політичному відношенні ЄС може стати противагою США, а у майбутньому – і Китаю.


Глобалізація

Після того, як розвиток глобалізації стало неможливо зупинити за допомогою розумних засобів, слід обговорити усі „за“ та „проти“ цього явища.

До нас все частіше звертаються з проханнями створити умови, які б зробили глобалізацію соціально стерпною.

Ні в якому разі ми не повинні втратити нагоди, які нам дає глобалізація стосовно прав людини, демократії, захисту довкілля та миру у всьому світі.


Голод та бідність

Не лише у нас, але й у всіх країнах світу голод і бідність являють собою значний потенціал небезпеки для мирного життя.

Багато воєнних конфліктів та „етнічних зачисток“, особливо у країнах третього світу виникають через недостатнє забезпечення населення предметами першої необхідності.

Для нас це означає величезні витрати, пов‘язані з введенням у ці країни контингента ООН та з проведенням відновлювальних робіт.

В наших інтересах подолати у всьому світі голод та бідність шляхом надання необхідної допомоги у розвитку!


Війни та кризи

ПССД не визнає ніяких воєнних конфліктів, але в той же час виступає за право на необхідну самооборону та визнає свою відповідальність за допомогу тим, хто опинився у біді.

Масові депортації, геноцид та „етнічні зачистки“ не можуть і не повинні сприматись мовчки демократичним суспільством, яке повинно відповідним чином реагувати на такі явища, незалежно від своїх фінансових інтересів.

Практично завжди таким тяжким порушенням прав людини передує криза. Завданням політики являється визначення кризи та попередження ескалації конфліктів, у разі необхідності – із застосуванням військових сил.

В жодному разі не можна допускати (як це було на Балканах) загибелі сотень тисяч невинних цивільних людей перед тим, як у справу втрутиться ООН чи ЄС.

Оперативність у таких випадках необхідна для того, щоб агресор не встиг здійснити свої задуми.

Вже сама загроза „гострого меча“, караючого швидко і невідступно, попередить здійснення більш тяжких злочинів.

Незалежно від свого відношення до конфліктуючих сторін та військових сил, що приймають участь у вирішенні конфлікта, необхідно дотримуватись правил, визнаних іншими сторонами (положення Женевської Конвенції, права людини, етичні та моральні правила).

Початок військових дій на власний розсуд тієї чи іншої країни, наприклад, як здійснили США в Іраці, підлягає суворому осуду та попередженню.

Поступове поширення цієї ідеї також на міждержавні конфлікти та військові протистояння у поєднанні з економічними стимулами могло б навіть попередити створення армій у країнах, що розвиваються.


Тероризм

Історія переконливо довела, що дієві методи боротьби з тероризмом відсутні. Це довели у Європі групи IRA та ЕТА, це відчули на собі Росія та Японія, а Ізраїль стикається з цією проблемою майже щодня, незважаючи на свої жорсткі дії та на недотримання усіх конвенцій, навіть „недоторкана“ наддержава США не має проти терору ніяких шансів.

Поспіхом приймаються „антитерористичні“ закони, які порушують нашу демократію та засади нашої правової держави. Ми ведемо війни (Афганістан, Ірак), наслідки яких абсолютно непередбачувані, які супроводжуються муками, розоренням, вбивствами та брехнею можновладців. Заради чого? Кількість міжнародних терористичних актів весь час збільшується!

США обіцяють мільйонну винагороду за допомогу у затриманні очільників терористів. Хоча яким чином США можуть перешкодити тому, що виплачені гроші будуть використані для фінансування терористів? І, не дотримуючись своїх обіцянок щодо виплати винагороди, хіба не спонукають США „вирощуванню“ нових терористів?

Єдиний спосіб вирішення полягає в тому, щоб забрати у терористів мотив для їхніх дій і одночасно з цим прослідкувати за тим, щоб їхні ідеї не знаходили більше підтримки у населення.

У зв’язку з цим виникає питання: якою є мотивація і чому їх ідеї знаходять підтримку у населення?

Якщо подивитись на справу очима терориста, то він не знаходить у своїх діях нічого, вартого осуду. Більш того, терорист вважає свої вчинки достойними поваги; він переслідує своїми діями високу мету, яку, на його переконання, неможливо досягти іншими шляхами.

Жертви терористичних актів для самих терористів являються не більше, ніж „побічними втратами“, цей вираз ми чуємо кожного разу у випуску новин, коли американська ракета знову через помилку потрапляє у жилий будинок. hat.

І терорист не самотній у своїх переконаннях. Широкі верстви його народу роблять із терориста героя. Народ поділяє його політичну мету.

А нас постійно переконують в тому, що дії терориста базуються на ідеологічній обробці та на релігійному фанатизмі.

Звичайно, ці фактори важливі, але вони не являються основою мотивації. Головна причина – це кривда, бідність, експлуатація та поневолення, які не залишають іншого виходу.

Людина навіть не замислюється, наскільки ці причини об‘єктивні. Найголовніше, що вона так усе сприймає.

Das einzige Mittel, den Єдиний засіб для перемоги над терором – це терпимість. Поводьтесь, як гості, хоча ви є хазяями бізнесу, поважайте людей, звичаї етнічних груп, укладайте чесні угоди. Лише тоді можна перемогти терор. Швидко, ефективно, дешево!